Шлях до мрії. Варшава

Мандрівка до польської столиці автостопом.
400 км
1 автобус/ 8 машин

Ось і настав час довгоочікуваної відпустки і розпочалась подорож в Європу, назустріч мрії. Цього разу це не просто вікенд, а так званий тур без туристичної фірми. Коли мене питають:  "Як ти на таке наважилась?", відповідаю: " Подорожі роблять людей сильнішими та сміливішими". Тим більше, що ми не в Африку зібрались.



Читаючи книгу Макса Кідрука "Мексиканські хроніки", він описує, як їхав в метро і прочитав напис: "Коли ти забув мрію?", після він змінив своє життя, поїхавши на навчання в Швецію, а потім відправився в подорож до Мексики (це і є його Мрія). Якось ці слова надихнули і мене, щоб здійснити свою маленьку мрію.

Організація подорожі була неважкою, купівля квитків на літак, пошук інформації, хостелів, каучів і т д. Як завжди бюджетний варіант подорожі з раціонально використаним часом та максимальними емоціями.

Оскільки моя відпустка продовжилась на один день ми вирішили застопити до Варшави. Варіантів заїхати до кордону два: автобус та електричка. Ми вибрали перший, бо не встигли на електричку. 1.5 години їзди і ми в Раві-Руській, ще кілька хвилин ходьби і ми майже біля кордону. 1 хвилина стопу і ми вже підсіли в машину до митниці, водій порекомендувала підсісти в іншу машину, яка їде до Томашова. Що ми і зробили, це було не надто складно. Більш складнішим був допит польського прикордонника. Цього разу питали наявність грошей та ретельно все перевіряли. Але все ж ми успішно  перетнули кордон!

Томашов, Польща

В Томашові ми були через годину. Пройшовши кілька сотень метрів знайшли непогане місце для автостопу, і наше очікування було 2-3 хв, як зупинився водій з батьком і погодились підвезти до Замостя .

Наступне очікування було коротким і ми досить швидко подолали близько 100 км. Водій був люб'язним, співав пісні, розповідав про Люблін. Спочатку в наших планах було його відвідати, але по часу ми встигали до вечора заїхати в Варшаву, тому водій висадив нас на околиці міста.
Ми знаходились на регіональній дорозі з невеликим рухом. Але набравшись ентузіазму, ми продовжували стопити.

Наступними трьома машинами ми просувались по 5-10 км в сторону польської столиці. Рух тут був не особливий і ми думали, що застрягнемо тут. Але останньою машиною ми доїхали до в'їзду на автобан. Спочатку там спробували стопити, але неуспішно. Тому все таки ризикнули і вишли на дорогу, де була хороше місце для зупинки. Пройшло кілька хвилин, і нас помітив водій, що саме виїжджав на автобан. Він прямував прямо до Варшави! Оце ж везіння! Очікували ми рекордно невелику кількість хвилин впродовж усієї дороги.

Водій виявився приємним співрозмовником, ми легко порозумілись, бо спілкувався він польською. Нашою вечерею був біг-мак з Макдональса, яким він нас пригостив. У відповідь ми подарували листівку зі Львовом. Як же мило, коли на твоєму шляху трапляються приємні люди.
Час з дорозі пройшов непомітно і ми через кілька годин були в центрі міста. Єдине, що викликало здивування, що майже кожен водій перепитувався чи ми їдемо на роботу, коли чули, що ми з України. Ми їх переконували, що є звичайними туристами.

Забронювавши один з найбюджетніших хостелів, ми пройшли до нього з приємною втомою та очікуванням наступного дня.

Хостел виявився чистим та комфортним, в нього перебував водій-далекобійник, що пропонував їхати з ним до Італії, ми відмовились, оскільки мали інші плани. Він виявився грузином. Я сказала, що це знак, і згадала про ще одну недавню мрію. Але, все по черзі.

Ми набрались сил та пішли гуляти польською столицею. Було холоднувато, як на червень, про те відсутність дощу вже тішила.

Варшава досить сучасна, в широкими дорогами, висотними будинками.

Це культова будівля Варшави - палац культури і науки. Найвищий хмарочос у Польщі, що знаходиться в центрі міста.

Проте нас більше цікавило старовинне місто, куди ми і вирушили.
Дорогою  ми побачили ось такий храм

Костел всіх святих. Найбільша церква у Варшаві. Збудований в ХІХ ст. в стилі неоренесанс.

Проклавши маршрут на карті, ми знайомились з містом, зустрічали гарні парки, скульптури та швидко опинились в історичній частині.

А точніше, це відбудова, бо частина пам'яток була зруйнована під час ІІ світової війни.
Тут затишні кам'яниці, красиві ліхтарі, бруківка, атмосферні кав'ярні - все в середньовічному стилі.

Королівський замок є дуже красивим. Відбудований та реконстуйований у бароково-класицистичному стилі.

Як кажуть, що є дві сторони медалі, так само варто побачити Варшаву з іншої сторони замку, з видом на р. Віслу. Це та частина міста, що сподобалась найбільше. Може це через мою любов до міст на річках.

Це лише частинка тієї краси, що ми побачили.

В бюджетних подорожах ми рідко користуємось екскурсіями по туристичних місцях. А просто беремо карту, перелік визначних місць та самі досліджуємо місто. Завдяки цьому блуканню містом можна побачити його всередині, а не лише зовні, познайомитись з місцевими людьми, відчути енегретику міста. Можна побачити місцевий стиль життя, його сильні сторони чи недоліки. Все залежить від часу перебування. У Варшаві ми пробули 1 день і цього достатньо для прогулянки. Це місто проміжне і саме звідси ми почали нашу мандрівку. Тому після прогулянки відправились в аеропорт.

Деталі бюджетної мандрівки:

1) Квиток на автобус Львів - Рава-Руська 38 грн. Якщо їхати електричкою - 14 грн.

2) Globetrotter hostel у Варшаві вартістю 35 зл. Забронювати можна на цьому сайті: http://www.hostelworld.com/  . 

3) Спробувати польську кухню досить смачно та бюджетно можна в кафе Mlechny bar, що знаходиться біля палацу культури і науки. До прикладу, порція супу - 4 зл, порція дерунів - 4 зл (мені вистачило пів).
4) Найбюджетніший трансфер а аеропорт Модлін за допомогою електрички та автобуса за 19 злотих. Квитки можна купити в касі центральної станції або на сайті http://www.mazowieckie.com.pl/

Не дозволяйте мріям залишатись мріями.