Щось цікаве

      Одне з завданнь, яке потрібно виконати під час проходження курсу "Психологія стресу на способи боротьби з ним" на українській освітній платформі Prometheus - це згадати людей чи події в нашому житті, яким чи за які ми хочемо подякувати. От і я вирішила про це написати.        Кому я хочу подякувати? № 1 - це батькам. Якби не ви, мене б зараз не було. Дякую, що ВИ є. Дякую за любов, якою ви мене наділили. Дякую за все, що для мене зробили. Дякую за те, що підтримуєте у важкі часи. Дякую за виховання.  Дякую за те, що навчили цінувати те, що маєш. Дякую за те, що навчили бути чесною та любити життя. Дякую за те, що навчили відповідати за свої вчинки. Дякую за все. Ви - найкращі.

Я відкрила для себе йогу близько двох років тому. Просто випадковість. Раніше думала, що це не моє, бо я занадто рухлива. Проте знайома, яка займається йогою розвіяла ці міфи. Перечит авши кілька статей про корисність йоги, вирішила спробувати.  Перше заняття пройшло досить непогано. Більшість асан виконувала не так, як потрібно, але це притаманне усім новачкам. Фізичний стан після заняття нагадував ейфорію, коли ти бадьорий і розслаблений одночасно,   з чудовим та позитивним настроєм. Склалось враження, що я пробілга кілька кілометрів, і не відчувала втоми.   Далі я вирішила продовжити займатись йогою. Основна мета - це навчитись долати стрес та керувати своїми емоціями. Я зрозуміла, що можу покрищити своє здоров'я та вести активніший спосіб життя. Інтуїція підказувала, що мені це потрібно. Головне - це просто почати і не очікувати якихось неймовірних результатів тоді, коли докладаєш мінімум зусиль. Найголовніша відміність йоги від якогось виду спорту це те, що ти ні з ки