"Одне з найскладніших завдань - бути самим собою у світі, який
намагається зробити вас схожими на всіх інших"... (Невідомий автор).
Я хочу бути собою. У світі, де люди одягають маски. У світі, в якому важко знайти себе і зрозуміти своє справжнє я. Де матеріальні речі на першому місці і бажання бути кращим за когось заполонило усі думки. У світі, де багато фальші та лицемірства.
Я хочу розвиватись професійно та духовно. Я хочу самовиражатись, а не копіювати інших. Залишатись собою після злетів і падінь. Я хочу не загубитись серед натовпу, а виділятись.
Святослав Вакарчук дуже влучно співає у своїй пісні "Лелеки": "Дайте нам бути такими, якими ми є. Дайте нам спокій від ваших щоденних атак".
Іноді ми звертаємо увагу на те, що про нас думають інші. Але ці думки часто суб'єктивні і не мають змісту. Я уникаю таких критиків. Я не підлаштовуюсь під чиюсь думку, а живу так, як мені подобається. Адже я відповідальна за своє життя.
Я помітила, що суспільство нав'язує нам чужі думки, робить унікальних людей "білими воронами". Критикує за висловлення власної думки, яка відрізняється від чиєїсь. Але мені завжди подобалось озвучувати такі погляди, не засуджуючи інших. Адже всі мають право на власні бачення. Я вважаю, що кожна людина унікальна по своїх розумових і творчих здібностях. Але в такій позиції важко знайти однодумців.
Зважання на чиюсь думку та намагання комусь вгодити, усі ці стереотипи породжують внутрішні конфлікти, страхи та комплекси, яких важко позбутись. Сама переконалась, бо побувала в їх полоні. Поки не зрозуміла, що я живу своє життя, а не чуже. Тому вирішила просто бути собою.
Чому, власне, я обрала йогу, а не якийсь вид спорту. Бо це фізична і духовна практика, де відсутній дух суперництва. Про вплив йоги на моє життя читати тут. Часто мені доводиться відбиватись від нетактовних питань типу: "А для чого тобі йога?" Що краще: витрачати гроші на таблетки, сигарети і алкоголь чи вкладати їх в своє здоров'я?!
Всюди нам нав'язують ярлики, починаючи зі школи, нас повчають якими бути. Нас усіх виховують під одну планку, де висловлення власної думки нікого не цікавить.
Навчаючись в школі, вчителька в школі сказала мені слова, коли я відмовилась організовувати виступ, бо однокласники не хотіли брати участі: "Не замінюваних людей нема". Але виступ так і не провели. Ці слова я запам'ятала надовго. Після цього змінила своє ставлення про школу та навчання.
Якось прочитала такий вислів, що школа (університет) готує нас до здачі екзаменів, а не до реального життя. Я погоджуюсь із цими словами. Ми вивчали безліч предметів не заглиблюючись в їх суть, і мало розуміючи чи знадобляться нам ці знання в майбутньому. І швидко все забуваючи, йшли в доросле життя без знань про нього. Бо навчальні заклади не дають нам відповідей на багато питань. І часто ми опиняємось розгубленими в великому світі, повні мрій і амбіцій, без підручника до життя.
Я хочу знайти своє призначення в цьому світі. Я хочу отримувати задоволення від життя. Я хочу насолоджуватись його неповторними моментами. Я хочу працювати не заради грошей. Я хочу віднайти баланс між матеріальним та духовним. Я прагну ставати кращою, ніж раніше. Я хочу, щоб мене сприймали такою, як я є. Бо важливо бути собою...
"Ти народився оригіналом - не помри копією"....(Невідомий автор).
Я хочу бути собою. У світі, де люди одягають маски. У світі, в якому важко знайти себе і зрозуміти своє справжнє я. Де матеріальні речі на першому місці і бажання бути кращим за когось заполонило усі думки. У світі, де багато фальші та лицемірства.
Я хочу розвиватись професійно та духовно. Я хочу самовиражатись, а не копіювати інших. Залишатись собою після злетів і падінь. Я хочу не загубитись серед натовпу, а виділятись.
Святослав Вакарчук дуже влучно співає у своїй пісні "Лелеки": "Дайте нам бути такими, якими ми є. Дайте нам спокій від ваших щоденних атак".
Іноді ми звертаємо увагу на те, що про нас думають інші. Але ці думки часто суб'єктивні і не мають змісту. Я уникаю таких критиків. Я не підлаштовуюсь під чиюсь думку, а живу так, як мені подобається. Адже я відповідальна за своє життя.
Я помітила, що суспільство нав'язує нам чужі думки, робить унікальних людей "білими воронами". Критикує за висловлення власної думки, яка відрізняється від чиєїсь. Але мені завжди подобалось озвучувати такі погляди, не засуджуючи інших. Адже всі мають право на власні бачення. Я вважаю, що кожна людина унікальна по своїх розумових і творчих здібностях. Але в такій позиції важко знайти однодумців.
Зважання на чиюсь думку та намагання комусь вгодити, усі ці стереотипи породжують внутрішні конфлікти, страхи та комплекси, яких важко позбутись. Сама переконалась, бо побувала в їх полоні. Поки не зрозуміла, що я живу своє життя, а не чуже. Тому вирішила просто бути собою.
Чому, власне, я обрала йогу, а не якийсь вид спорту. Бо це фізична і духовна практика, де відсутній дух суперництва. Про вплив йоги на моє життя читати тут. Часто мені доводиться відбиватись від нетактовних питань типу: "А для чого тобі йога?" Що краще: витрачати гроші на таблетки, сигарети і алкоголь чи вкладати їх в своє здоров'я?!
Всюди нам нав'язують ярлики, починаючи зі школи, нас повчають якими бути. Нас усіх виховують під одну планку, де висловлення власної думки нікого не цікавить.
Навчаючись в школі, вчителька в школі сказала мені слова, коли я відмовилась організовувати виступ, бо однокласники не хотіли брати участі: "Не замінюваних людей нема". Але виступ так і не провели. Ці слова я запам'ятала надовго. Після цього змінила своє ставлення про школу та навчання.
Якось прочитала такий вислів, що школа (університет) готує нас до здачі екзаменів, а не до реального життя. Я погоджуюсь із цими словами. Ми вивчали безліч предметів не заглиблюючись в їх суть, і мало розуміючи чи знадобляться нам ці знання в майбутньому. І швидко все забуваючи, йшли в доросле життя без знань про нього. Бо навчальні заклади не дають нам відповідей на багато питань. І часто ми опиняємось розгубленими в великому світі, повні мрій і амбіцій, без підручника до життя.
Я хочу знайти своє призначення в цьому світі. Я хочу отримувати задоволення від життя. Я хочу насолоджуватись його неповторними моментами. Я хочу працювати не заради грошей. Я хочу віднайти баланс між матеріальним та духовним. Я прагну ставати кращою, ніж раніше. Я хочу, щоб мене сприймали такою, як я є. Бо важливо бути собою...
"Ти народився оригіналом - не помри копією"....(Невідомий автор).
Коментарі
Дописати коментар