Перейти до основного вмісту

Не відкладай на завтра. Подорож Львів-Дрезден-Вроцлав-Львів

2 країни/ 5 міст
3 дні/ 3 ночі
1800 км
7 машин/2 автобуси/1 електропоїзд

Розповідь про те, як можна багато чого встигнути за 3 дні, як жити сьогодні, не відкладаючи на завтра, як подорожувати, не чекаючи кращих часів, погоди і т д.
Одна з найспонтанніших та найемоційніших поїздок, яка вчить планувати, досягати мети та мотивувати себе до нових цілей.

Вже кілька років я мрію побувати в Нідерландах. Але поки я планую, життя складає інші плани. Я не розчарувалась і спонтанно організувала мандрівку в Німеччину. А саме в Дрезден.
Добре, що в нас не було чіткого плану поїздки, бронювання хостелу. Як співає Скрябін: "Я наперед ніколи не вивчаю маршрут". Ми лише зарезервували поїздку на сервісі blablacar та на каучсерфінгу знайшли українця, який погодився нас прийняти. Спакували наплічники і вирушили, тому що так простіше. Коли в тебе немає чіткого плану подорожі, не розчаровуєшся, коли щось не вийшло. Нашим бажанням було просто мандрувати. І велика віра, що ми все встигнемо!


Мама говорить, що як тільки я зібралась в дорогу, то погода змінюється в гіршу сторону. Так і було цього разу. Але для мене це не перешкода.

Шлях до мети
Суботньої ночі я з подругою зустрілись з водієм блаблакару та вирушили до кордону. Час його проходження близько 3-ох годин. І вже в 7 ранку за польським часом ми були на околиці Кракова. На автобані (де не можна знаходитись пішоходам!) ми і  почали стопити. З великою надією заїхати до Вроцлава до вечора. Час нашого очікування - близько 20 хв. І недаремно, бо перша машина, котра нам зупинилась їхала до Німеччини! Це найкращий автостоп з мого досвіду. За 5 годин було подолано 500 км. Водій був люб'язним і веселим, підвіз до в'їзду в Дрезден, так як прямував до Франкфурта. Емоції після дороги просто зашкалювали. Таке враження, що ми підкорили якусь вершину.

Дрезден


Кількахвилинна прогулянка і ми в центрі міста. Дрезден чудове та акуратне місто з розміреним ритмом життя. Тут захоплююча архітектура, велика кількість визначних місць. В місті надзвичайно чисто, багато велосипедистів. Дрезден знаходиться на р. Ельба та є дуже затишним. Тут дуже красива набережна, де можна годинами сидіти та спостерігати за течією. Заспокоює. Пейзаж з неї захоплюючий, відкривається гарний вид на місто.


Варто відвідати:
1) Японський палац.





2) Тераса Брюля.

3) Оперний театр.



4) Дрезденська картинна галерея.





5) Йеніце, що здалеку виглядає, як мечеть.

6) Замок-резиденція.

7) Фрауенкірхе.

8) Живописна стіна "Хід князів".

Дрезден справив враження атмосферного міста. В пам'яті закарбувались чудові години, проведені тут. Нам посприяла сонячна погода. Чарівність місту додавали яскраво-зелені фарби та квіти. Як же прекрасно подорожувати весною, коли природа оживає! Я зрозуміла, що весна це не пора року, а стан душі.


Наступного ранку ми вирушили до Вроцлава автобусом, оскільки подумали, що одне місто відвідати добре, а два краще. Дорогою ми милувались мальовничими польськими пейзажами та горами, де ще сніг лежав. Подорож заряджала енергією і байдуже, що перед тим було майже дві безсонні ночі, 800 км дороги, пішохідна прогулянка містом, 1000 спроб купити квиток он-лайн та ще 5-ти годинний переїзд до Вроцлава.

Вроцлав
Дуже миле польське місто, дещо схоже на інші міста. Знаходиться на р. Одра та має велику кількість мостів. Родзинкою міста є міні-скульптури гномів. Тут теж дуже красива архітектура. Гуляючи містом, ми потрапили на фестиваль і насолодились сучасною польською музикою. Було дуже приємно гуляти культурною столицею Європи 2016. Поміж пряникових будиночків відчуваєш себе ніби в казці. Коли піднімаєшся на вежу костелу св. Ельжбети, то захоплює дух від красивої панорами міста. Цей вид просто зачаровує!

Дуже цікаво було побачити інсталяцію жертвам воєнного стану, що називається "Перехід 1977-2005".

Місто надзвичайно атмосферне і було враження, що ми в центрі рідного Львова.



Варто відвідати:
1) Sky tower. Вхід 12-16 злотих. На жаль, ми не відвідали через відсутність квитків.

2) Вежу в костелі св. Ельжбети. Вартість 5 злотих. Вид на місто з висоти пташиного польоту найбільше вразив та запам'ятався.

3) Ринкову площу та ратушу.


4) Тумський острів. Це найстаровинніша частина міста. Тут знаходяться апартаменти митрополита, духовна семінарія, декілька храмів.


Повернення додому
Вночі ми виїхали з Вроцлава до Кракова блаблакаром. Водій висадив нас на околиці, де ми і почали стопити. День був сонячний та велика кількість машин  Недовго очікуючи, нам зупинився водій, з яким ми проїхали кілька кілометрів. 
Далі було очікування близько 15 хв, потім ми змінили локацію. Через декілька хвилин зупинився водій, що їхав зі швидкістю 160-180 км/год і дуже швидко ми були біля Тарнува. Далі ми обрали не надто зручне місце для стопу, бо через велику швидкість мало хто нас помічав. Але згадуючи автостоп в Угорщині, я сказала, що хто захоче, той і зупиниться. І через декілька хвилин, зупинився водій, що прямував до Жешува! Наш вдалий автостоп можна охарактеризувати такою фразою: "Щоб ти не робив, просто наберись терпіння і дочекайся своєї фортуни".

Через 2 години ми були в місті і далі вирішили заїхати електричкою до Перемишля, щоб перетнути кордон пішохідно. З Перемишля до Медики попрямували автобусом, що відправляється з автовокзалу. До Львова знову прийшлось "стопити", через відсутність маршрутки.

Враження
Як приємно згадувати ці чудові миті, які закарбувались в пам'яті під час короткої подорожі. Як добре, що є люди з якими можна подорожувати та поділитись емоціями. Як чудесно відкривати нові міста та країни, йти назустріч чомусь невідомому. Як правильно не довіряти своєму страху та нічого не боятись. Як вражаюче кайфувати від життя, цінувати кожні миті. Як добре використовувати шанс, який дає доля. Як приємно проїхати тисячі кілометрів назустріч мріям. Дорога дає захоплююче відчуття свободи. Подорож - це нові знайомства, спілкування, гарні враження. Це безліч фото, сувеніри, колекція хороших спогадів. 
З подорожі повертаєшся іншим - натхненним та приємно стомленим. Ще кілька днів перекручуєш в голові все, що відбулось і не віриш, що це ти. Ні, мандри, це не спосіб уникнути реального світу, чи беззмістовне блукання іншим містом. Це загартовування своєї особистості, спілкування з новими людьми, вміння вирішувати непередбачувані ситуації. Це спосіб змінити стереотипи та погляди на життя. 
Коли дивишся на світ простіше, перестаєш бути вибагливим, звертати увагу на дрібниці. Тоді адаптовуєшся до будь-яких умов. Коли ти не жалієшся на своє життя, а робиш щось для, того, щоб його змінити, то вдається все набагато легше.
Мандри - це поштовх до розвитку та пошуку нових орієнтирів. В подорожах здобувається певний життєвий досвід. З'являється сміливість та жага жо життя. Щирі почуття та емоції, що змінюють життя на краще. Мандри дають віру в себе.

Витрати:
1. Блаблакар Львів- Краків 300 грн. 
2. Автобус flixbus Дрезден-Вроцлав 12.5 євро.
3. Блалакар Вроцлав-Краків 165 грн.
4. Електричка Жешув -Перемишль 10.5 злотих. Ми скористались тарифом "поланчєніє в добрей ценє", а їхали потягом класу Інтерсіті.
5. Автобус Перемишль-Медика 2 злотих.
6. Шегині-Львів 30 грн. За цей т. зв. автостоп ми заплатили таку суму водієві, що їхав до Львова через відсутність громадського транспорту.

В Дзездені та Вроцлаві дешево перекусити можна в Макдональсі (на вихідних багато закладів закриті)
Ціни на магніти в середньому 1-3 євро (у Вроцлаві від 5 злотих).
Квиток на трамвай у Дрездені близько 3-ох євро, але в центрі все розташовано компактно, можна обійти пішки.
Ночували ми в українця, що живе в Німеччині, якого знайшли на каучсерфінгу.

Істинне призначення вашої подорожі - це не місце на карті, а новий погляд на життя. (Генрі Міллер)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Відгук про концерт Океан Ельзи 11.06.2016 у Львові

На написання цього посту мене надихнув вчорашній концерт улюбленого гурту Океан Ельзи, що відбувся у Львові в рамках світового туру.

Відгук про книгу та фільм "Століття Якова"

Книгу Володимира Лиса я купила випадково, в книгарні натрапила, щось підказало: "Візьми". Читаючи зрозуміла, що моя книга. Інтуїція працює! Спочатку мені було важко розуміти поліську говірку, але потім звикаєш до місцевого діалекту. Вчитуєшся в книгу і важко відірватись. Прості та щирі герої, котрі боряться за право бути щасливими. Будують сім'ї, захищають свою території, боряться за власну свободу. Як повипробувала доля цих героїв, але вони зберегли в собі людяність. Пройшовши такий тернистий шлях, як головний герой Яків Мех, він не зламався. А витримав усі труднощі. Події роману відбуваються протягом його життя - від молодості до похилого віку. Герой спочатку закохується, розчаровується в коханні, тікає від нього, шукає розраду в інших. Далі одруження з польською шляхтанкою, війна, втрата, життя заради дітей. Потім бажання знайти спокій на старості літ та дожити до ста. Всі ці короткі тези поєднуються в гостросюжетний роман, який захоплює!  Я люблю історичні р

Цитати з книги "Фелікс Австрія" Софії Андрухович

До рук мені потрапила досить неординарна книга сучасної письменниці Софії Андрухович, яка відображує події Івано-Франківська в 19 ст. Дуже цікаво було читати розповіді про тогочасну епоху. Життя міста на Галичині в складі Австро-Угорщини описано з місцевим діалектом та легким тоном. Переживання героїв та їхні долі описує авторка. Найблільше сподобався виклад думок про різні аспекти життя та вищі теми. Відень, Австрія (фото з власного архіву)