Кинути собі виклик або мандрівка в Київ

Якщо ви літо провели на роботі, не засмучуйтесь у вас є ще 3 пори року, або 274 дні, які можна провести в мандрах.

Зовсім несподівано ми з подругою вирішили відвідати Київ автостопом. Це місто давно було в моїх планах, які постійно змінювались. Київ посідає перше місце в рейтингу найдешевших столиць Європи.

Коли мені задавали питання, чи була я в тут, то всі дивно реагували, коли моя відповідь не була ствердною. Але я вирішила столицю відвідати, не для галочки, а для розширення власного світогляду.

Суботнього ранку ми вирушили за місто на трасу Чоп - Київ. Ми не повторили помилки, коли ми стопили до Рівне на невдалому місці. Все таки досвід велика річ! Погода нам посприяла, бо за кілька днів до поїздки у Львові падав дощ, а на вихідні засвітило сонце.
Наші пригоди почались з самого початку. Першу машину ми застопили дуже швидко і заїхали до с. Запитів. На місці наступного стопу ми випадково знайшли гаманець, де були документи і гроші. Завдяки соцмережам, власницю ми знайшли дуже швидко. Ми повернули гаманець, проявивши людську доброту та безкорисливість. Натомість попросили підвести нас до Бродів, куди прямувала її сім'я. Вони нам подякували за гарний вчинок, і так ми заробили собі +1 до карми.
Наступний стоп був недовгим. Нам зупинилась напіввантажівка, яка прямувала в Київ. Везучий день, подумали ми. Та ми їхали зі швидкістю 60 км/год та вирішили з цим водієм заїхати до Рівне через те, що часу в нас обмаль. Тоді майже одразу нам зупинився дядько, що їхав теж до Києва з Мукачево. Через 3 години ми подолали відстань 300 км. Нас довезли до станції метро Житомирська, звідки ми заїхали на Хрещатик і пішли гуляти містом. 

Нам повезло зі стопом і з водіями, вони були доброзичливі. Ми легко спілкувались на різні теми та час в дорозі пройшов непомітно.

Першим ми відвідали майдан Незалежності. Легендарне місце, де вібулось стільки історичних події. Тут варто побувати, тому що це місце об'єднало Україну. Я згадала події, які тут відбулись тут 3 роки тому. Атмосфера досі нагадує про Майдан. Побувавши тут, починаєш задумуватись над майбутнім.

Ми поселились в хостел, який справив не найкраще враження, вдале в нього лише розташування та панорама з вікна.

 Майдан незалежності

В нас було бажання побачити Дніпро - найбільшу річку України. Ми пішли на Софіївську площу, звідки на Михайлівську. Потім покатались на фунікулері і спустились до річкового вокзалу, звідки пішли гуляти по набережій. Вечірнє місто зовсім не таке, як вдень. Воно таємниче та загадкове. 

Річка будь-якому місту додає колориту. Дніпро прикрашає Київ, а мости додають ефектності.

На березі Дніпра

Київ - старовинне місто, де знаходиться численна кількість визначних пам'яток. Тут відбулось багато історичних подій. Місто, де була заснована Київська Русь. Столиця, що оповита легендами та розповідями. Місто, що пахне історією. З мометну заснування до сьогодення пройшло більше, ніж 1500 років, а воно таке ж величне. Сучасний мегаполіс з розвиненою інсраструктурою та насиченим життям. В мене асоціація з Києвом, як з серцем України.

Ось такою я побачила українську столицю:

На Подолі

Михайлівський золотоверхий собор

Стінопис на Подолі

Софіївський собор

Андріївська церква

Софіївська церква та пам'ятник Б. Хмельницькому

Обов'язковою метою в Києві було відвідати Пінчук арт-центр. В цей день відбувалась виставка, що присвячена річниці Бабиного яру. Експозиції дуже цікаво відтворювали тогочасні події. Серед експонатів, були і роботи іноземних митців. Виставка була дуже пізнавальною. Вхід арт-центр вільний, що дає змогу багатьом його відвідати. 

Далі ми на метро доїхали до станції метро Житомирська, щоб виїхати за місто. В нас виникла проблема з готівкою, тому прийшлось йти пішки. Після походу в Сколівських бескидах це було нескладно. Ми поспішали та надіялись на везіння в дорозі.

Короткий проміжок часу ніхто не зупинявся, напевно через велику швидкість. Далекобійній машині з двома водіями ми відмовили, тому що дбаємо про свою безпеку. Коли дві дівчини їдуть автостопом, водії з котрими сідали в машину, мають викликати довіру.

Наше очікування було нетривалим, нам зупинився автобус, з яким ми проїхали кілька найближчих сіл. Далі легковиком доїхали майже до Радомишля (в цьому місті я теж планую побувати).

Далі нам зупинився водій-далекобіник, що прямував до Рівного. Ми їхали зі швидкістю 80 км/год. І розуміли, що приїхавши уже смеркатиме. Але іншого виходу в нас не було. Водій вияаився кумедним та розказував багато розповідей про пригоди в юності. Недоїжджаючи до Рівного, ми вийшли біля заправки. Нам здалось, що це хороше місце для стопу. Як виявилось, ні. Ніхто не реагував, ми вирішили піти вперед, але ми зрозуміли, що на розвороті не зручно стопити. І помилково пішли на ту, дорогу що вела до Рівне. В цей час надворі зовсім стемніло. Ми не розраховували на нічний стоп та ще й залишились без готівки, тому інших варіантів, як заїхати до Львова в нас не було. З моєю передбачливістю не знаю, як так вийшло. Але я звикла думати, якщо щось сталось, значить це потрібно або так мало бути. 

"Ти не уявляєш собі, на що здатна людина, яка нарешті зрозуміла, що в неї нема іншого виходу." (Макс Фрай) 

Коли подивились на дорожні знаки та зрозуміли що ми цією дорогою додому не заїдемо, повернули на потрібний шлях. Далі позитивно налаштувавшись, набрались терпіння та продовжували йти вперед. Спочатку нам зупинилась машина з двома водіями, що не викликали довіри. А потім не довго очікуючи, застопили легковик, що прямував до Львова. Цей киянин розповідав про попутників, яких підбирав раніше, як познайомився з музикантами гурту Океан Ельзи. Я запам'ятала його слова: "Нам всі говорили, що це неможливо, але ми зробили це незважаючи ні нащо". Він кілька років тому пройшов тренінги особистісного розвитку, після чого змінилось його життя та він досягнув того, чого прагнув. Його надихаючі слова: "Для того щоб кардинально змінити своє життя, потрібно почати з чистого листка. Треба позбутись стереотипів, які закладають нам з дитинства. Вони обмежують нашу свободу. І не дають реалізуватись. Коли ми почнемо відповідати за своє життя прийдуть зміни. Головне усвідомити, що все залежить від нас самих. Та запрорамувати себе на успіх/багатство/щастя і т. д".

Ці слова були дуже влучними в той момент, бо в нас було небагато шансів заїхати додому, але відкинувши всі обмеження ми налаштувались та нам поталанило.

Я тепер розумію, чому я з подругою опинились вночі посеред дороги та без грошей. Ми зрозуміли, що безвихідних ситуацій не буває, потрібно просто переосмислити ситуацію та знайти вихід. В житті багато каменів спотикання, і всі труднощі, як перевірка. Це загартовує людину. Ось так ми кинули собі виклик, подолавши більше, ніж 1000 км за 2 дні.

Автостоп в моєму житті зробив великий внесок, я стала сильнішою. Навчилась не зациклюватись на невдачах та неприємних ситуаціях. Об'єктивне оцінювання ситуації та віра в краще допомагає не засмучуватись, коли щось не йде по плану. 

Вечірній Майдан Незалежності

Кожен раз, коли стоїш перед вибором, будь уважний: не вибирай те, що зручно, комфортно, респектабельно, визнано суспільством, почесно. Вибирай те, що знаходить відгук у твоєму серці. Вибирай те, що хочеш зробити, незважаючи ні на які наслідки. 

(Ошо)