В мене ще не було поїздки організованої настільки швидко. А все почалось зі слів, що я хочу в Київ. Коли мені запропонували відвідати Люблін погодилась майже одразу. Запропонувала ще подрузі і з мінімумом підготовок ми вирушили недільним ранком втрьох - я, мій недавній знайомий і колишня колега. Легшого рюкзака в подорожі в мене ще не було. Перед поїздкою мій сон тривав близько 5-ти годин, але я не виглядала стомленою, а навпаки повна енергії та адреналіну в крові.
В дорозі ми слухали музику Океану Ельзи, Скрябіна та інших українських виконавців, так як виявились їхніми фанатами. Перетнули кордон надзвичайно швидко через пункт пропуску Рава-Руська - Гребенне. Цього разу мені повезло, бо останньої поїздки до Кракова цей процес зайняв близько 10-ти годин. Візи в мене та попутників були польські, але з різними цілями поїзди, тому ми по дорозі придумали спільну для усіх мету поїздки до Польщі, бо часто прикордонники це запитують. В мене стався курйоз, бо на польському кордоні я не могла знайти злоті, що взяла у поїздку, але потім згадавши куди їх поклала, зітхнула, бо наявність грошей теж не перевіряли. Я сказала, що ми викликаємо довіру після успішного та швидкого перетину кордону. Ще кілька годин дороги і ми опинились в місці призначення. Я навіть не встигла перед поїздкою вивчити визначні місця та пам'ятки. Це була така одноденна поїздка з "сюрпризом".
Люблін вважається одним з найстаріших польських міст. Це місто схоже до інших у Східній Європі маленькими вуличками, кам'яницями в центрі міста, Ринковою площею, замком та вежею.
Знайшовши місце для паркінгу ми вирушили насолоджуватись містом та чудовою весняною погодою. Мені подобається в польських містах те, що тут легко орієнтуватись без карти, історичні пам'ятки розташовані компактно. Знання польської мови необов'язкове, українську тут розуміють. Чомусь я почувалась тут, як вдома, все якесь подібне і рідне.
Першу пам'ятку, яку ми побачили в Любліні - це костел св. Іллі ХVII, виконаний в бароковому стилі.
Наступним ми побачили катедральний собор Івана Хрестителя та Івана Богослова, що височів на пагорбі.
Ми зайшли всередину і побачили дивовижний інтер'єр. Окрасою храму є орган, що робить його ще величнішим.
Збоку знаходиться Тринітарська вежа.
Піднявшись на яку, можна побачити надзвичайну панораму міста. Вхід коштує 7 злотих та вартує потрачених грошей, оскільки побачені краєвиди ще довго залишатимуться в пам'яті.
З кожної поїздки я привожу магніт із зображенням чогось, що викликає асоціацію з містом, в якому побувала. З Любліном в мене асоціація з видом на місто з висоти пташиного польоту. Я помітила, що після мандрівок та екскурсій на вежі в мене зникло почуття страху на висоті. Я вже розповідала, що подорожі загартовують нас та роблять кращими. Тепер хочеться досягати вершин в житті. Це захоплює!
В Любліні є теж площа Ринок з гарними старовинними кам'яницями та безліччю затишних кафе.
Далі ми побачили Люблінський замок та вежу, що знаходиться на його території. По дорозі до замку можна побачити таку скульптуру лева. Замок зовні дуже красивий та доглянутий.
Небо цього дня було вражаюче, немов вдалий художник його розмалював.
Гарні краєвиди в Любліні можна побачити на кожному кроці. Ця мандрівка була дуже короткою, тому я насолоджувалась кожним моментом, проведеним тут.
Мої попутники назвали мене сміливою, адже вирушила в подорож з новими людьми в нове місто. В житті варто нічого не боятись, та використовувати усі шанси, які доля нам дає. Бо якщо не спробуємо, то і не дізнаємось . Можна потім ще довго жаліти, про те чого не відбулось.
Такі короткі мандрівки допомагають знайти себе в цьому житті, відчути дух свободи та побачити неповторний світ. Час дорогоцінний і не можна його марнувати, тому повертаючись додому я завжди роздумую про те, наскільки корисно я провела день і що отримала після поїздки. Взагалі мандри допомагають знайти відповіді на такі питання: "Хто я?" і "Що роблю в цьому світі?". Адже всім потрібно мати сенс та мету в житті. Після подорожей в мене змінюється світогляд і я починаю ставитись по-філософськи до життя.
В дорозі ми слухали музику Океану Ельзи, Скрябіна та інших українських виконавців, так як виявились їхніми фанатами. Перетнули кордон надзвичайно швидко через пункт пропуску Рава-Руська - Гребенне. Цього разу мені повезло, бо останньої поїздки до Кракова цей процес зайняв близько 10-ти годин. Візи в мене та попутників були польські, але з різними цілями поїзди, тому ми по дорозі придумали спільну для усіх мету поїздки до Польщі, бо часто прикордонники це запитують. В мене стався курйоз, бо на польському кордоні я не могла знайти злоті, що взяла у поїздку, але потім згадавши куди їх поклала, зітхнула, бо наявність грошей теж не перевіряли. Я сказала, що ми викликаємо довіру після успішного та швидкого перетину кордону. Ще кілька годин дороги і ми опинились в місці призначення. Я навіть не встигла перед поїздкою вивчити визначні місця та пам'ятки. Це була така одноденна поїздка з "сюрпризом".
Люблін вважається одним з найстаріших польських міст. Це місто схоже до інших у Східній Європі маленькими вуличками, кам'яницями в центрі міста, Ринковою площею, замком та вежею.
Знайшовши місце для паркінгу ми вирушили насолоджуватись містом та чудовою весняною погодою. Мені подобається в польських містах те, що тут легко орієнтуватись без карти, історичні пам'ятки розташовані компактно. Знання польської мови необов'язкове, українську тут розуміють. Чомусь я почувалась тут, як вдома, все якесь подібне і рідне.
Першу пам'ятку, яку ми побачили в Любліні - це костел св. Іллі ХVII, виконаний в бароковому стилі.
Наступним ми побачили катедральний собор Івана Хрестителя та Івана Богослова, що височів на пагорбі.
Ми зайшли всередину і побачили дивовижний інтер'єр. Окрасою храму є орган, що робить його ще величнішим.
Збоку знаходиться Тринітарська вежа.
Піднявшись на яку, можна побачити надзвичайну панораму міста. Вхід коштує 7 злотих та вартує потрачених грошей, оскільки побачені краєвиди ще довго залишатимуться в пам'яті.
З кожної поїздки я привожу магніт із зображенням чогось, що викликає асоціацію з містом, в якому побувала. З Любліном в мене асоціація з видом на місто з висоти пташиного польоту. Я помітила, що після мандрівок та екскурсій на вежі в мене зникло почуття страху на висоті. Я вже розповідала, що подорожі загартовують нас та роблять кращими. Тепер хочеться досягати вершин в житті. Це захоплює!
В Любліні є теж площа Ринок з гарними старовинними кам'яницями та безліччю затишних кафе.
Руїни костелу св. Михаїла Архангела
На території Люблінського замку
Таку панораму можна побачити з протилежної сторони від замку.
Небо цього дня було вражаюче, немов вдалий художник його розмалював.
Гарні краєвиди в Любліні можна побачити на кожному кроці. Ця мандрівка була дуже короткою, тому я насолоджувалась кожним моментом, проведеним тут.
Краківська брама. І тут я згадую подорож в чудове місто Краків
Якби я не знала, в якому місті зроблене це фото, то подумала б, що це Кощице тому що, будівля дуже нагадує Східнословацький музей.
Загалом поїздка була для мене дуже пізнавальною та цікавою. Це ще одна подія, яка допомагає розфарбувати сірі будні. Такий собі спосіб наповнити життя позитивними емоціями.
Мене легко вмовити кудись поїхати, я не люблю довгих роздумів. Коли є можливість і компанія стараюсь не відмовляти. Може це тому, що я належу до типу людей, які находять час для всього, що їм дійсно цікаво. Мене назвали активною, мені подобається весело і корисно проводити час тому що, це краще, ніж жалітись.
Мої попутники назвали мене сміливою, адже вирушила в подорож з новими людьми в нове місто. В житті варто нічого не боятись, та використовувати усі шанси, які доля нам дає. Бо якщо не спробуємо, то і не дізнаємось . Можна потім ще довго жаліти, про те чого не відбулось.
Такі короткі мандрівки допомагають знайти себе в цьому житті, відчути дух свободи та побачити неповторний світ. Час дорогоцінний і не можна його марнувати, тому повертаючись додому я завжди роздумую про те, наскільки корисно я провела день і що отримала після поїздки. Взагалі мандри допомагають знайти відповіді на такі питання: "Хто я?" і "Що роблю в цьому світі?". Адже всім потрібно мати сенс та мету в житті. Після подорожей в мене змінюється світогляд і я починаю ставитись по-філософськи до життя.
Коментарі
Дописати коментар