Одноденна поїздка в Ужгород

Ця поїздка була дуже спонтанною і короткою. Без зайвих роздумів та підготовок. Так навіть простіше, бо навіщо щось ускладнювати. І уже в дорозі з'являються очікування  щодо подорожі та натхнення мандрувати. Після того, як зірвалась моя поїздка в Чернівці я відразу погодилась відвідати Ужгород вдруге. Мені стає дивно, коли пропонуючи поїздку за 70 грн + харчування в межах свої потреб, а людина відмовляється і обгрунтовує незрозумілі причини. Завжди є мінімальні варіанти для подорожей та бюджетні поїздки. Головне БАЖАННЯ. Але це вибір кожного, ми свідомі і самостійно вирішуємо, що для нас краще. Проте, розповідь не про це.

Вперше я відвідала Ужгород 2 місяці тому по дорозі в словацьке місто Кошице. На жаль, погода не дозволила побачити це місто, тому з'явилось бажання відвідати його знову. Хоча цієї поїздки погода була не найкраща і були всі причини, щоб скасувати свої плани. Але моя впертість відіграла свою роль і ми з подругою, яка була ініціатором поїздки, не відмовились. В нас існує вже певна прикмета, якщо ми зібрались в дорогу - до погіршення погоди.

Міні-скульптура угорського художника Чонтварі

Мета нашої поїздки побачити цвітіння сакури. На момент нашого приїзду японська вишня вже відцвіла, але ми не розчарувались і пішли знайомитись з містом. Ужгород - напрочуд затишне місто і тут багато визначних місць. Ми побачили багато пам'ятників і міні-скульптур, що розташовані по всьому місту, відвідали ужгородський замок та ботанічний сад.

Ужгородський замок

Нашу увагу звернув Хрестовоздвиженський собор, що знаходиться на пагорбі і якого неможливо не помітити, будучи в центрі міста.

Зовні та всередині він є дуже гарним і вирізняється своєю архітектурою.

Що здивувало в місті - це путівник по Ужгороду мовою Брайля.

Так виглядає фасад міської бібліотеки:

Це місто надзвичайно зелене з приємним кліматом. Тут багато квітучих дерев, а саме магнолія та ось такі невідомі дерева.

 На жаль, багато закладів були закритими, бо ми відвідали місто в понеділок, але тим не менше, я рада, що побувала тут. 

В центрі міста

Затишне кафе поблизу замку

В кінці нашої міні-екскурсії ми побачили ужгородську синагогу, в приміщенні якої зараз знаходиться Закарпатська обласна філармонія.

Місто посеред гір, сказала я, коли ми гуляли по території замку, що знаходиться на пагорбі. Дивовижна панорама відкрилась перед нами: невеличкі будинки, ліси, гори і туман. Таке враження, що я знаходилась на якійсь вершині, коли перехоплює дух від побаченого.

Я зробила висновок, що з Ужгородом в мене асоціація не лише з сакурою, а й з чудовою набережною, Липовою алеєю (найдовшою в Європі) та гарною річкою Уж. Також склалось враження, що це зовсім інша частина України - недооцінена чи недосліджена.

Міні-скульптура Джона Лорда. Вид на річку Уж

Міні-скульптура статуї Свободи

Такі бюджетні поїздки часом не дуже комфортні, але для мене вони є способом пристосуватись до незвичних умов, які загартовують витривалість і просто розширюють світогляд. Наша зона комфорту дуже затягуюча і для виходу з неї потрібна неабияка сила волі, тому невибагливість та адаптація до зовнішніх умов допоможе з неї виходити.
Жага пригод (wanderlust) - цим словосполученням я можу охарактеризувати своє бажання до мандрівок. Адже подорожі впливають та змінюють нас. Відкривається зовсім інший сенс життя, змінюється світ навколо нас, з'являється натхнення не зупинятись, а йти вперед.

Я рада, що почала подорожувати. Як кажуть, що краще пізно, ніж ніколи. Коли вириваєшся з міста для того, щоб побачити щось нове ти йдеш назустріч пригодам. Відчуття, які настають під час поїздок - незабутні. Подорожуючи, ми стаємо сильнішими і сміливішими. Ці риси знадобляться в житті. Коли витрачаю гроші не на щось пусте, а на невеличку мандрівку, я знаю, що отримаю більше задоволення та спогадів, ніж від матеріальної речі. Життя непередбачуване, тому потрібно жити так, щоб не жаліти про те, чого не відбулось. Потрібно проводити час з користю, не втрачаючи жодної хвилини. Я помітила, що кожен момент має свою неповторність. Треба лише це побачити. Я це відчула під час подорожей, коли насолоджуєшся кожною хвилиною і стараєшся побачити якомога більше, не відкладати та нічого не пропустити. Ці відчуття я внесла в буденне життя. І воно стало іншим.