Колись в дитинстві я брала участь в конкурсі, де переможець отримував
поїздку в Швейцарію. Я пройшла з другий етап, але далі не продовжувала, бо
батьки не змогли б оплатити переліт. Це була можливість, яку я не використала
через обставини. З того часу пройшло багато років, але думка про те, що я
колись зможу подорожувати не покидала мене. Тоді прийшло розуміння, що треба
вчитись, працювати, розвиватись. Щоб не втрачати таких можливостей та
здійснення мрій.
І коли я нарешті почала подорожувати, то помаленьку відвідала всі омріяні
місця (ну майже всі). А потім почали з'являтись все нові і нові плани. Про цю
країну я навіть не мріяла, але все-таки ми відвідали одну з найкращих країн
світу. Цей маршрут я називаю "Шляхом Ремарка". Щось схоже він подолав
з Парижу до Німеччини через Швейцарію, а події зі свого життя описав в книзі
"Ніч в Лісабоні".
Початок історії про пригоди у Франції читати тут
Загубити та знайти телефон в Німеччині.
Ця історія варта того, щоб її розповісти. В німецькому місті Кель подруга
Марія загубила телефон. Без надії його віднайти ми автостопом вирушили в
Швейцарію. Вже у Базелі мені написав чоловік, який його знайшов. Наступного дня
нам довелось вернутись 270 км.
Того дня нам траплялись чудові люди, які просто так йшли на допомогу. Саме
там я почала вірити в людську безкорисливість. Індусу, що повернув телефон ми
віддячили шоколадом.
Базель
Це перше відвідане місто. Базель є промисловим центром у Швейцарії, через
який протікає річка Рейн. Найбільше сподобалось старе місто, червона Ратуша та
катедральний собор.
З подвіря якого відкривається гарний вид на місто. Тут ми
помилуватись надзвичайним заходом сонця. В чудову погоду ми також гуляли тут та
сиділи на набережній. Тут не так багато визначних місць, проте це місто має
чудовий ритм та дуже гарне, зовсім не схоже на інші відвідані міста.
"В такому разі тобі треба їхати туди і побувати в Базелі. Це справді
європейське місто. Рейн розділяє його на Малий і Велиий Базель. В них різний
ритм життя і різні погляди на нього. Немов живеш в двох містах одночасно. В
цьому місці сходяться три держави, тож в будь який момент ти можеш перетнути
кордон, і опинитись в Франції чи Німеччині". Д. Г. Р.
"Шантарам".
Цюрих
Якщо ви ніколи не бачили поєднання річки, озера на гір, то вам у Цюрих.
Вид на Цюрихське озеро та Альпи.
Цюрих зустрів нас чудесною погодою. Тепле осіннє повітря нагадувало літо.
Це найбільше місто в Швейцарії та дуже затишне. Воно стало моїм другим
улюбленим після Амстердаму.
Архітектура тут в романському та модерному стилях з високими шпилями. Тут
все просто, без лишнього пафосу. Доглянуті будинки, дерев'яні вікна та черепиця
на дахах.
Варто відвідати: оперний театр, Бранхофштрассе, собори св. Петра,
Фраумюнстер, Гроссмюнстер, Лінденхоф та старе місто, цюрихський
національний музей, ратушу.
Я дуже люблю міста на річках, а тут 2 в 1. Річка Ліммат впадає в
Цюрихське озеро. А за ним видніються Альпи. Це краєвиди, якими можна було
милуватись вічно. Вдень та вечером вони різні та створюють справжню надзвичайну
атмосферу. Тут кришталево чиста вода в фонтанах, розмірений ритм життя безліч
людей, які просто відпочивають біля озера чи річки.
Враження про країну
За багатьма критеріями Швейцарія найкраща країна світу. Держава, що простягається
посеред Альп є однією з найдорожчих та найбагатших. Якщо архітектурою не
виділяється, то природа, чистота та загальний рівень життя справив найкращі
враження. Для мене ця країна є феноменальною та загадковою. Це друга
любов після Нідерландів.
На дорогах майже відсутні світлофори, водії люб'язно зупиняються пішоходам,
багато велосипедистів. Люди дуже приємні та привітні, вечером відпочивають в
пабах та багато працюють. Багато є відгуків, що швейцарці закриті та пихаті, це
все стереотипи, яким не варто вірити.
Дуже легко себе там відчути бідним. Квиток в трамваї коштує 10,25 франків
($). На вулицях чисто, громадський транспорт ходить чітко за розкладом. В
трамваях є контроль. Ми ледь не попались, але інтуїція врятувала. Контролери
виглядають непомітно, сорочка та чорна куртка. Приходилось їздити зайцем, бо
ціни справді кусаються. Але як нам пояснили, що багато швейцарців теж їздять
зайцем (**,).
Лайфхаки для мандрівників
Якщо ви прямуєте в Швейцарію через якусь країну, то найкраще необхідні
продукти купити там. Це допоможе зберегти ваш бюджет.
В багатьох країнах відсутня нумерація квартир, знайти власника можна лише
за номером будинку та прізвищем. Мешканці будинків рідко знають своїх сусідів.
Тому краще, коли вас зустрічає хост або є інтернет для зв'язку. Краще
попередньо уточнити локацію та як зустрітись, якщо не буде зв'язку.
В швейцарії безплатні громадські туалети та кришталево чиста вода у
фонтанах. Тут на купівлі води можна заекономити.
Якщо ви кавоман, то посмакувати бюджетно кавою можна в невеличких
крамничках. Великі супермаркети тут зачиняються швидко та майже не працюють на
вихідних.
Місцева валюта - франк. Ви можете розрахуватись євро тут, проте курс
невигідний 1 франк = 1 євро і решту вам дадуть франками. Найкраще -
безготівковий розрахунок або мати з собою франки.
Мої витрати в Швейцарії становили 20 євро (цього разу я обійшлась без
сувенірів).
Каучсерфінг
За всю мандівку Швейцарією ми користувались послугами сервісу couchsurfing.
Цього разу з метою економії, тому що ціни на хостели тут кусаються. Особлива
подяка Вові з Казахстану, Жені та Вові з України. Знайти місце вписки було
нелегко, проте нам повезло. Ми відчули усю українську гостинність. Це був той випадок,
коли знаходиш дім далеко від дому. Дякую вам за все!
Транспорт
За майже 5 днів перебування у Швейцарії ми пересувались автостопом та
змінили 9 машин та один автобус. Автоспоп тут досить хороший. Головне табличка
з містом, куди прямуєте, так водії більше реагують. А найголовніше, це
правильне місце, найкраще стопити на заправках чи стоянках. Автостопери на
дорогах Швейцарії рідкість! І не всім зрозумілий такий вид пересування. Нам
люб'язно пропонували їхати автобусом чи поїздом. Ми були ектозичними
мандрівники в найкращій країні світу! Досвід автостопу в Німеччині та Швейцарії
я можу охарактеризувати двома реченнями: "мені по дорозі, сідайте" та
"мені нема що робити, я вас завезу".
Нам траплялись рідноманітні національності: араби, німці, швейцарці,
аргентинець, бразилієць та хлопець з ОАЕ. Як приємно було чути, що закордоном
слухають Океан Ельзи. З однією парою ми заїхали до Offenburg і вони дали
свій номер на випадок, якщо ми не виберемося звідти. Потім нам прийшлось до них
подзвонити. Ця пара завезла нас до найближчого міста Freiburg im Bresgau. А це
65 км в одну сторону. Добрі люди все таки існують, переконалась я.
Боденське озеро зі сторони Австрії
В це місце, ми точно не планували потрапити. Ось що буває, коли наперед не
складаєш маршрут. По дорозі з Цюриха нам трапився аргентинець, що просто так
нас завіз 200 км до міста Меммінген. З ним ми в'їхали на територію Австрії та
сфотографувались біля цього шикарного озера, що виглядає майже, як море.
В якості підсумку
Для мене вже передбачувано, що в мандрах нам зустрічаються пригоди, навіть
коли ми цього не очікуємо. То карта не показує потрібний шлях, то розрядився
телефон. Мені знайомі такі речі, як відсутність інтернету, не можемо знайти
адресу хоста, коли йдеш вночі по вулиці в чужому місті. Такими речами
мандрівницю з досвідом вже не здивуєш. Цього разу ми багато спілкувались
англійською та покращили її рівень. Познайомились з багатьма людьми та навіть
встигли завезти друзів. Це життєвий досвід, якого не можна навчитись чи здобути
де-інде. Після подорожей я зрозуміла, що безвихідних ситуації не буває.
З цієї мандрівки я повернулась іншою. Ця поїздка перевернула моє життя з
ніг на голову. Після якої в житті почався хоас, який застатив змінити погляди,
думки та нарешті почати робити те, що любиш. Період після повернення я називаю
"шляхом до самореалізації". Я побачила як можуть жити люди без
корупції та ті, що зацікавлені у власному благополуччі. Суспільство, яке бажає
загального добробуту потрібно тільки створити. І тільки ми є ковалем власної
долі.
Instagram @nezabudka_travel
Коментарі
Дописати коментар