2017 - рік неймовірних вражень

2017 для мене однозначно є роком здійснення мрій.

Зустріч Нового року пройшла з неформальній обстановці в центрі Львова, посеред багатьох незнайомих людей. Знайомство з Марією, яка стала подругою та попутницею протягом усього року. Загалом цей рік був багатим на знайомства. Я й не уявляла скільки людей можна зустріти в дорозі, далеко від дому та в непередбачуваних ситуаціях.

Активним був 2017. Почався з катання н
а ковзанах, потім на лижах і так ще 7 поїздок протягом усього року.

Коли стала на лижі після 2-ох річної перерви, ніби вперше. Але я не могла показати слабинку, падала і піднімалась. Таким чином ось така сила допомогла додати прихильності в ставленні до себе. Поборола свої страхи та проявляла сміливість в житті. Адже це те саме, як на лижах кататись.

Відсвяткувати 24 в новій країні та в місті про яке мріяла - це про мене. Поїздка в Австрію була неочікуваною і найкращим подарунком на день народження. Дякую Наталя!

+8 країн нових країн відвідано та близько 15К км в дорозі. 

Якось на роботі почала адаптовуватись, що непомітила, як 1,5 року пройшло. Навіть почало подобатись. Найважливіші слова: "Всього можна навчитись, головне бажання". А я так просто не здаюсь. Слабкодухість явно не про мене. Навіть якщо не моє, спочатку опаную якусь навичку, вміння, а потім вирішу варто продовжувати чи ні.

Так само і з вивченням фотошопу, урок за уроком та спроба за спробою, і все стає зрозумілішим. Думаю, що не дарма придбала дзеркальний фотоапарат, про який мріяла багато років.

Саме важливіше спонтанність. Як тільки в мене з'явилась ідея, чи план треба виконати зразу. Поки не відбулось перегорання. В цьому році я зрозуміла, що краще зробити щось, ніж не зробити і жаліти. Бо все, що не відбулось більше буде розчаровувати, ніж якась помилка. 

 Поїздка в Німеччину виправдала мої сподівання. І залишились дуже хороші враження про цю країну. Після відвідання з'явилось бажання вивчити німецьку (ех, сказали моя англійська та польська)))).

Найважливіше, що відбулось 2017 - це поїздка в країну тюльпанів. Ох, мрія мого дитинства. 

На жаль, ми поїхали туди в червні не в сезон тюльпанів, але я ще туди повернусь!!!!

Я відчула запах мрії. Недарма, до цієї поїздки прочитала книгу Макса Кідрука "Мексиканські хроніки", де він здійснює свою мрію та відвідує Мексику. Я вважаю,що дитячі мрії можуть ставати рушієм нашого життя. Варто захотіти, наполегливо йти до мети і вона реалізується. Навіть якщо не зразу, ви будете на правильному шляху.

За нею і насичене літо та дві поїздки в Карпати - перший вміння адаптуватись до незвичних умов, інший на витримку та перевірку сили волі. 

Після цього і з'явились труднощі. Хтось хотів змін в житті, перевірки сили волі та витримки. Таке теж буває, що з хорошими моментами приходять і складнощі. Але такі періоди потрібні для переусвідомлення свого життя. Щоб звернути увагу на знаки долі, знов у щось повірити чи розчаруватись, забути щось. Звільнити місце для нового. Такий період став для мене важким, але творчим. В мене знов з'явилось натхнення до написання віршів. Таких, що нікому не хочуться показувати. Але з блогом так раніше теж було. Можна і тут вирости.

Хоча одни знайомий сказав, що мені треба написати книгу. І ось моя давня задумка нагадала про себе. Це і є знак!

Разом з усіма трудношами з'явилась нагодати відвідати Фрнацію, а з нею і Шверцарію. В результаті ми відвідали ще й Німеччину та Австрію. Я цей шлях називаю "стопами Ремарка", щось схоже він пройшов в житті, історію з якого описав в книзі "Ніч Лісабоні", де з Парижу через Швейцарію та Австрію поїхав до Оснабрюка. Ми проїхали з Парижу в Меммінген, теж через Швейцарію.

Випадковостей не буває. Є речі, які відбуваються після того, як ти робиш неординарні вчинки чи просто виходиш із зони комфорту.  В мандрівці все дуже вразило і залишило багато вражень. Після повернення захотілось рости і розвиватись. Після поїздки я не вертаюсь такою, як була, а з новим багажем спогадів, життєвим досвідом та натхеннням до життя! 

Згадка про літо 2017

Літо, без сумніву є моєю улюбленою порою з дитинства. Час свободи та гарної погоди.

В дорослому віці це період мрій та сподівань. І як не дивно, цього року саме МРІЇ вдалось втілити в реальність. Нехай не всі, бо все по черзі і треба розтягнути задоволення. Але, крок за кроком, мрія за мрією. Головне, що я відчула, що таке здійснення мрії!!!

По-перше, це довгоочікувана відпустка. На всі свої плани приходиться наполегливо працювати. І остання була ще 2 роки тому.
Якось я написала: " Мрії мають дорівнювати бажанням та наполегливості, помноженої на результат".

По-друге, поїздка в Нідерланди. Амстердам та країна в цілому була для мене давньою мрією.

По-третє, похід Карпатами. 25 км треку за один день це вже досягнення. "Людина, яка знаходиться на вершині гори не впала туди з неба" (Конфуцій).

Це мої маленькі вершини. Я описала найглобальніші, що були в to-do list 2017 і виконані влітку.

Але ще запам'ятались дні радості, позитиву. Літо з вірою в серці, надією на майбутнє та любов'ю до життя.

"Є речі, важливіші за матеріальні і цінність таких постійно зростає". (невідомий автор)

Фраза, що найбільше запам'яталась:
"Чудово, коли тобі добре в деяких містах, будинках, чи з деякими людьми. Але ще краще, коли тобі добре з собою і цей стан душі ні від кого і ні від чого не залежить". (Невідомий автор)

Я вкотре ціную кожну мить свого життя. Намагаюсь з кожної ситуації винести урок. Бо життя така штука, що вчить ЖИТИ. Моментами. Відчуттями. Емоціями.
А помилки, це теж урок. Всім напевно властиво помилятись. Мені властиво чомусь помилятись в людях. Але це вже пройдена сторінка.

Згадую чудові 9 днів подорожі Європою. Перший політ в літаку. "Вище неба" - неймовірне відчуття. Ці 4 тис км ( з них 1 тис  км автостопом) неабиякий досвід. Це знайомства з новими людьми, вміння вирішувати форс-мажори, спілкуватись з іноземцями. 9 різних міст та культур, безліч пам'яток архітектури та море емоцій подарувала самостійна подорож. Але давалась нелегко, проте зробила сильнішою.
Ох, коли ти стопиш кілька годин і тебе зупиняє поліція, коли сідає батарея і ти не знаєш де будеш ночувати, коли ти вночі йдеш по мусульманському кварталу в Брюсселі, мокнеш під дощем та грієшся запашною кавою в Макдональдсі. Коли ти захоплюєшся свіжими круасанами в Роттердамі. Коли потрапляєш в країну тюльпанів на період цвітіння лаванди. Коли ти просто сидиш на березі найбільших європейських портів і нікуди не спішиш. Коли в супермаркеті знайомишся з українцями за 1,5 тис км від дому. Коли прочитавши Щоденник Анни Франк бачиш її будинок та місто, де вона жила. 

Вихід із зони комфорту влітку, коли ти подорожуючи, ночуєш в наметі, аеропорту, на вокзалі, в автобусі, в поїзді, в дешевих європейських хостелах, через каучсерфінг. Ох, які ж цікаві були подій. Слово "були" усвідомлюю тільки тепер. Бо ейфорія триває ще досі.

Години, проведені в Карпатах подарували багато натхнення, бо природа має унікальний дар "перезавантаження".

Концерт улюбленої групи, як подарунок на день народження або море музики від Океану Ельзи. А ще Alfa jazz fest та Lviv yoga day справили багато вражень. Як добре проводити час з користю!

Години тренування йогою з певним результатом. Йога не просто вправи - це розвиток. Те, що зробило мене сильнішою в тілі і дусі. Я вкотре зрозуміла, що треба приділяли увагу власному здоров'ю.
Запам'яталась фраза тренерки: "Не чекайте наступної вправи, ви не знаєте, яка вона буде". Це вчить жити тут і зараз.

Коли використовуєш шанс повпливати на своє життя, можна змінитись і самому. Безповоротно, в кращу сторону. І тоді покращується життя.

Життя це як картина, все в руках художника. Воно таке, яким ми його намалюємо. Треба просто зрозуміти, що Я і є цим художником.
Життя - це відображення нашої сутності. Згадую усім відомий вислів: "Кожен коваль власного щастя" з уст знайомого. Тепер сповна я це зрозуміла.