Похід на г. Парашку або підкорення вершини

Якось дуже спонтанно мені запропонували піти в похід Сколівськими Бескидами. Провівши все літо на роботі, я погодилась одразу. Не хотілось переоцінити свої можливості, тому вирішила спробувати пройти маршрут м. Сколе - г. Парашка - водоспад Гуркало - с. Корчин. Це був мій перший серйозний похід, довжина якого 21,7 км.

Погода нам посприяла. Діставшись до Сколе електропоїздом Львів-Мукачево, ми повні енергії вирушили підкорювати найвищу вершину в цьому гірському хребті - гору Парашку, висота якої 1268 м. 

Інколи корисно втекти від міського шуму, роботи та зручного офісу, адже гори неймовірно заряджають енергією. Це ще один спосіб активно провести час та вийти з зони комфорту. Я рада, що наша компанія складалась із ентузіастів, які не скаржились на незручні гірські стежки. А впевнено йшли до поставленої мети. 

Дорога виявилась складною, але посильною. Підйом зайняв близько 4-ох годин з коротким перепочинком. По дорозі ми зустрічали таких же активістів і любителей природи. Повітря тут надзвичайно чисте, а вода з джерела кришталева. Навіть за один день можна покращити самопочуття та розім'яти м'язи від малорухомого способу життя. Такий собі спосіб "прокачати легені". Так як в звичайному житті ми дихаємо на 70 %. А походи вчать жити на повну. В горах є можливість бути собою, де не важливий твій зовнішній вигляд.

 Пройшовши шлях на одному диханні, ми ще більш завзято почали підніматись на саму гору, з якої проглядаються чудові краєвиди. Пейзажі на самому хребті теж викликають захват, такі подібні, і такі різні в кожному кадрі. Дехто спитає, нащо підніматись на гору, щоб з неї спускатись? Ця краса вартує того, щоб її побачити, бо фото цього не передадуть. Краєвид захоплює з перших секунд. Мальовничість українських гір неймовірна. І всього лише в 2 годинах від Львова. Чудовий варіант, для тих, в кого обмаль часу. З мінімумом витрат можна провести час з максимальною користю.

На самій горі було багато людей, які насолоджувались мальовничими пейзажами. Ця краса буквально закарбувалась з пам'яті, а зроблені фото відтворюють ще один момент життя. 

Назад ми спускались іншою дорогою - до водоспаду Гуркало. Довжина приблизно однакова, але мені було важче через різкі спуски. Нам показував дорогу мандрівник, якому було по дорозі. Він ходить в походи на 2-3 тижні, без їжі, п'є воду з джерел та спить в горах. Виглядав він молодим та енергійним, ось що означає, зближення з природою!

Дорога назад здалась коротшою і ми досить швидко зайшли до водоспаду Гуркало, який теж зачаровує, а шум гірської води заспокоює. Вода наповнює енергією та очищує від негативу.

Діставшись до Сколе, ми поїхали додому автобусом Сколе-Львів, стомлені та щасливі, що подолали одну з вершин в своєму житті. Від цього походу я отримала натхнення, якого вистачить надовго.
 

Такі походи розвивають силу волі та загартовують нас. Це хороший спосіб перевірити власну витривалість та вміння адаптовуватись до зовнішніх умов. 

В походах народжується сила духу. Проявляється наполегливість у виконанні мети. Зароджується любов до природи. Адже її треба ще й цінувати. Прикро, коли по дорозі на гору зустрічались пачки від сигарет та пляшки з-під води, вони ж не так багато місця займають в наплічнику. Як результат, рівень нашого життя бажає кращого. Щоб виховати здорове суспільство - виховуйте спочатку себе.
 

Подорожі навчають більше, ніж будь-що інше. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома (Анатоль Франс).