В житті два слова відкривають багато дверей - це "до себе" та "від себе".
Для того, щоб в житті відбувались зміни треба зробити головне - це перший крок. Вперед, чи назустріч комусь/чомусь, вбік, назад. Кожна людина вирішує самостійно, відповідно до власних прагнень. Головне, щоб вони були, бо тоді легше спрямувати зусилля в правильне русло.
Я працювала на роботі, які була пов'язана з візами, де я отримала багато корисної інформації. Дізнавшись, що в мене є можливість отримати шенгенську візу на 2 роки, я не зволікала, а почала збирати документи.
В першу чергу, коли щось хочеш зробити потрібно зрозуміти для чого ти це робиш. Я роздумувала чи вистачить мені української зарплати на подорожі Європою. Мама казала мені, що куди ти поїдеш і нащо тобі віза? Та моя впертість перемогла, я захотіла отримати візу і все. Хоча в душі була невпевнена, та й плани були розмитими. Але мене важко в чомусь переконати. Просто я довіряю своїй інтуїції.
Процес пошуку документів зайняв кілька місяців, але добре, що я здобула таку рису, як вміння налагоджувати зв'язки. Це допомогло, і все було по-чесному. Люди не завжди вірять, що в нас щось можна зробити без хабара. Потрібні документи я дістала і подала документи та отримала мульти шенгенську візу на два роки. В серпні минулого року я здійснила свою першу поїздку, назвавши її перша поїздка в зону шенген (розповідь читати тут ).
Вже пройшов один рік моєї візи. І я зрозуміла, що подорожі - це круто і захоплююче.
За ці 365 днів в мене було більше мандрівок, ніж за все моє життя. Так, я ще не відвідала місця моєї мрії, але все попереду. Головне - це бажання та наполегливість в досягненні мети, яку я проявила, тому доля посміхнулась мені.
Активно я почала подорожувати не лише Європою, а й в Україні. Ці коротенькі подорожі, не є для мене предметом гордості. І я не вважаю, що здійснила щось неймовірне. Для мене це спосіб вийти з зони комфорту. Подорожувати весело та пізнавально. Це найкращий спосіб не сидіти на місці. Після таких міні-подорожей важко зупинитись і кожного разу хочеться мандрувати більше.
Існує стереотип, що подорожувати дорого. Про те, зараз існує багато способів як заекономити: каучсерфінг та хостели, автостоп, бюджетні авіа та автобуси. Мені важко зрозуміти людей, які не намагаються кудись поїхати, пояснюючи це матеріальним становищем. Я погоджуюсь із Марком Твеном, який сказав, що на схилі літ ми будемо жаліти тільки про дві речі: про те, що мало кохали і мало подорожували.
Один мій знайомий сказав, що мрія його життя - це купити будинок на колесах і подорожувати світом. Я відповіла, що ти можеш збирати гроші на будиночок ціле життя, і так не реалізувавши свою мрію. Краще поставити не таку глобальну мету та змінити підхід до її виконання. Я обрала для себе поїздки на вікенд (бо робота займає багато часу), спробувала подорожувати автостопом і зрозуміла, що не так багато витрачаючи грошей я зможу побачити набагато більше, ніж в турі з комфортом.
В нашому житті все відбувається не просто так і певні обставини до чогось призводять. Віза допомогла зробити крок назустріч подорожам. Це був своєрідний поштовх почати мандрувати та відкривати прекрасний світ. Подорожі захоплюють і затягують, тому після кожної поїздки починаєш планувати наступну. Головне не зупинятись на досягнутому, бо кращого часу не буде лише тут і зараз ми можемо змінити власне життя. Все в наших руках.
P. S. Тепер приємно чути, коли тебе характеризують, як активну мандрівницю.
Люблін, Польща
Для того, щоб в житті відбувались зміни треба зробити головне - це перший крок. Вперед, чи назустріч комусь/чомусь, вбік, назад. Кожна людина вирішує самостійно, відповідно до власних прагнень. Головне, щоб вони були, бо тоді легше спрямувати зусилля в правильне русло.
смт Затока Одеської обл., Україна
Я працювала на роботі, які була пов'язана з візами, де я отримала багато корисної інформації. Дізнавшись, що в мене є можливість отримати шенгенську візу на 2 роки, я не зволікала, а почала збирати документи.
В першу чергу, коли щось хочеш зробити потрібно зрозуміти для чого ти це робиш. Я роздумувала чи вистачить мені української зарплати на подорожі Європою. Мама казала мені, що куди ти поїдеш і нащо тобі віза? Та моя впертість перемогла, я захотіла отримати візу і все. Хоча в душі була невпевнена, та й плани були розмитими. Але мене важко в чомусь переконати. Просто я довіряю своїй інтуїції.
Процес пошуку документів зайняв кілька місяців, але добре, що я здобула таку рису, як вміння налагоджувати зв'язки. Це допомогло, і все було по-чесному. Люди не завжди вірять, що в нас щось можна зробити без хабара. Потрібні документи я дістала і подала документи та отримала мульти шенгенську візу на два роки. В серпні минулого року я здійснила свою першу поїздку, назвавши її перша поїздка в зону шенген (розповідь читати тут ).
Вже пройшов один рік моєї візи. І я зрозуміла, що подорожі - це круто і захоплююче.
За ці 365 днів в мене було більше мандрівок, ніж за все моє життя. Так, я ще не відвідала місця моєї мрії, але все попереду. Головне - це бажання та наполегливість в досягненні мети, яку я проявила, тому доля посміхнулась мені.
Активно я почала подорожувати не лише Європою, а й в Україні. Ці коротенькі подорожі, не є для мене предметом гордості. І я не вважаю, що здійснила щось неймовірне. Для мене це спосіб вийти з зони комфорту. Подорожувати весело та пізнавально. Це найкращий спосіб не сидіти на місці. Після таких міні-подорожей важко зупинитись і кожного разу хочеться мандрувати більше.
Існує стереотип, що подорожувати дорого. Про те, зараз існує багато способів як заекономити: каучсерфінг та хостели, автостоп, бюджетні авіа та автобуси. Мені важко зрозуміти людей, які не намагаються кудись поїхати, пояснюючи це матеріальним становищем. Я погоджуюсь із Марком Твеном, який сказав, що на схилі літ ми будемо жаліти тільки про дві речі: про те, що мало кохали і мало подорожували.
Один мій знайомий сказав, що мрія його життя - це купити будинок на колесах і подорожувати світом. Я відповіла, що ти можеш збирати гроші на будиночок ціле життя, і так не реалізувавши свою мрію. Краще поставити не таку глобальну мету та змінити підхід до її виконання. Я обрала для себе поїздки на вікенд (бо робота займає багато часу), спробувала подорожувати автостопом і зрозуміла, що не так багато витрачаючи грошей я зможу побачити набагато більше, ніж в турі з комфортом.
В нашому житті все відбувається не просто так і певні обставини до чогось призводять. Віза допомогла зробити крок назустріч подорожам. Це був своєрідний поштовх почати мандрувати та відкривати прекрасний світ. Подорожі захоплюють і затягують, тому після кожної поїздки починаєш планувати наступну. Головне не зупинятись на досягнутому, бо кращого часу не буде лише тут і зараз ми можемо змінити власне життя. Все в наших руках.
P. S. Тепер приємно чути, коли тебе характеризують, як активну мандрівницю.
Добірка фото, які були зроблені під час міні-подорожей:
Кошице, Словаччина
Люблін, Польща
с. Синевирська поляна Закарпатської обл., Україна
Перемишль, Польща
м. Дубно Рівненської обл., Україна
Люблін, Польща
Коментарі
Дописати коментар