Ця поїздка відбулась ще влітку, але чомусь лише зараз я вирішила нею поділитись. Після отримання шенгенської мульти візи, на меті було виконати правило першого в'їзду - перетнути польський кордон. Вибрала я економ-варіант це поїхати в Перемишль, польське місто, що знаходиться в 12-ти км від кордону.
Одного літнього ранку ми з подругою вирушили у цю поїздку. Доїхали ми до українського кордону електричкою Львів-Мостиська за 13 грн. Далі пішли на пішохідний пункт пропуску Шегині-Медика. Сам перетин зайняв близько 4-ох годин через велику кількість людей і штовханину, після якої в мене на руці залишився синець. Але ці неприємності відразу забулись, як тільки ми отримали штамп в паспорті "в'їзд".
Потім ми доїхали до Перемишля маршруткою за 2 злотих. Водія спитали де знаходиться вулиця з нашим хостелом і вирушили на її пошуки, так як були стомлені після дороги. Трохи поблукали, але все-таки хостел ( 25 злотих + 8 злотих постіль) знайшли і поселились в нього.
Ось таким гарним небом нас зустріло місто.
З поляками ми спілкувались українською і нормально їх розуміли, деякі з них переходили на англійську.
В хостелі нам подарували карту міста і наступного ранку ми пішли знайомитись з містом.
Через місто протікає річка Сян, тому тут є чимало мостів.
Історична частина міста дуже схожа на Львів вузькими вуличками, великою кількістю церков, кам'яницями і бруківкою. Вразив нас греко-католицький собор, де служба правиться українською мовою.
Надзвичайно красива панорама міста з замку (ХІV ст.) короля Казимира.
Перемишль - рідне місто композитора українського гімну Михайла Вербицького.
Український "Народний дім".
В історичному центрі міста.
Це місто нас вразило своєю архітектурою. Історичні пам'ятки знаходяться в доглянутому стані. Місто чисте та охайне. Якість доріг не порівняти з українськими. На дорогах всі дотримуються правил дорожнього руху та багато велосипедистів, серед яких є і діти.
Ціни в польських магазинах прийнятні, навіть дешеві. Обслуговування - на найвищому рівні.
В якості висновку: українським містам потрібно розвиватись, а громадянам є до чого прагнути, адже всім хочеться проживати в комфортному місті.
Вдалих вам подорожей!
Одного літнього ранку ми з подругою вирушили у цю поїздку. Доїхали ми до українського кордону електричкою Львів-Мостиська за 13 грн. Далі пішли на пішохідний пункт пропуску Шегині-Медика. Сам перетин зайняв близько 4-ох годин через велику кількість людей і штовханину, після якої в мене на руці залишився синець. Але ці неприємності відразу забулись, як тільки ми отримали штамп в паспорті "в'їзд".
Потім ми доїхали до Перемишля маршруткою за 2 злотих. Водія спитали де знаходиться вулиця з нашим хостелом і вирушили на її пошуки, так як були стомлені після дороги. Трохи поблукали, але все-таки хостел ( 25 злотих + 8 злотих постіль) знайшли і поселились в нього.
Ось таким гарним небом нас зустріло місто.
З поляками ми спілкувались українською і нормально їх розуміли, деякі з них переходили на англійську.
В хостелі нам подарували карту міста і наступного ранку ми пішли знайомитись з містом.
Через місто протікає річка Сян, тому тут є чимало мостів.
Історична частина міста дуже схожа на Львів вузькими вуличками, великою кількістю церков, кам'яницями і бруківкою. Вразив нас греко-католицький собор, де служба правиться українською мовою.
Надзвичайно красива панорама міста з замку (ХІV ст.) короля Казимира.
Перемишль - рідне місто композитора українського гімну Михайла Вербицького.
Український "Народний дім".
В історичному центрі міста.
Це місто нас вразило своєю архітектурою. Історичні пам'ятки знаходяться в доглянутому стані. Місто чисте та охайне. Якість доріг не порівняти з українськими. На дорогах всі дотримуються правил дорожнього руху та багато велосипедистів, серед яких є і діти.
Ціни в польських магазинах прийнятні, навіть дешеві. Обслуговування - на найвищому рівні.
В якості висновку: українським містам потрібно розвиватись, а громадянам є до чого прагнути, адже всім хочеться проживати в комфортному місті.
Вдалих вам подорожей!
Коментарі
Дописати коментар